CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
3 Цар. 5
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Третья хроника царств

Глава 5

1 Когда Хирам, царь Тира, услышал о том, что Сулейман помазан в преемники своему отцу Давуду, он отправил к Сулейману послов, потому что Хирам всегда был другом Давуда.

2 Сулейман же послал сказать Хираму:

3 «Ты знаешь, что из-за войн, что велись против моего отца Давуда со всех сторон, он не смог построить храм для поклонения Вечному, своему Богу, пока Вечный не положил его врагов ему под ноги.

4 Но теперь Вечный, мой Бог, дал мне покой со всех сторон, и нет ни противника, ни бедствия.

5 Поэтому я хочу построить храм для поклонения Вечному, моему Богу, как Вечный сказал моему отцу Давуду: „Твой сын, которого Я посажу на престол на твоё место, построит храм для поклонения Мне“.

6 Так повели рубить для меня ливанские кедры. Мои люди будут работать вместе с твоими, и я буду платить тебе за твоих людей, сколько бы ты ни сказал. Ты знаешь, что у нас нет никого, кто умеет рубить деревья как сидоняне».

7 Выслушав слова Сулеймана, Хирам очень обрадовался и сказал: – Хвала ныне Вечному, ведь Он даровал Давуду мудрого сына, чтобы править этим великим народом!

8 И Хирам послал сказать Сулейману:
«Я выслушал то, с чем ты ко мне посылал людей, и исполню твою просьбу относительно кедрового и кипарисового дерева.

9 Мои люди свезут брёвна с Ливана к морю, и я сплавлю их плотами по морю, куда ты укажешь. Там я их разделю, и ты сможешь их забрать. А ты исполнишь моё желание, поставляя продовольствие для моего царского дома».

10 Так Хирам поставлял Сулейману кедровое и кипарисовое дерево, сколько тот хотел,

11 а Сулейман давал Хираму три с половиной тысячи тонн пшеницы для его дома, не считая четырёх с половиной тысяч литров оливкового масла. Сулейман поставлял это Хираму год за годом.

12 Вечный даровал Сулейману мудрость, как и обещал ему. Между Сулейманом и Хирамом был мир, и они заключили между собой союз.

13 Царь Сулейман набрал работников по всему Исраилу – тридцать тысяч человек.

14 Он посылал их на Ливан по очереди – десять тысяч человек в месяц. Один месяц они находились на Ливане и два месяца дома. Надсмотрщиком за подневольными рабочими был Адонирам.

15 У Сулеймана было семьдесят тысяч носильщиков и восемьдесят тысяч каменотёсов в горах,

16 а также три тысячи триста начальников, которые смотрели за строительством и распоряжались рабочими.

17 По повелению царя они добывали большие дорогие камни, чтобы заложить основание храма из тёсаного камня.

18 Ремесленники Сулеймана и Хирама и люди из Гевала рубили и обрабатывали дерево и камень для строительства храма.

1-а царiв

Розділ 5

1 А Соломон панував над усіма́ царствами від Річки аж до филистимського кра́ю та аж до границі Єгипту. Вони прино́сили дари та служили Соломонові по всі дні його життя.

2 І була́ Соломонова пожива на один день: тридцять ко́рів пшеничної муки, а шістдесят ко́рів іншої муки.

3 Десятеро з великої ситої худоби, і двадцятеро з худоби великої з паші та сотня худоби дрібно́ї, окрім о́леня, і са́рни, і антило́пи та ситих гусо́к.

4 Бо він панував по всій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Аззи́ над усіма́ царями по цей бік Річки. І був у ньо́го мир зо всіх сторін його навко́ло.

5 І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона.

6 І було в Соломона сорок тисяч стійлів для ко́ней колесни́ць його та дванадцять тисяч верхівці́в.

7 І годували ці намісники царя Соломона та кожного, хто прихо́див до сто́лу царя Соломона, кожен свій місяць, і не було недостачі ні в чо́му.

8 А ячме́ню та соломи для ко́ней та для румакі́в спроваджували до місця, де хто був, кожен за постановою для нього.

9 І дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму, а широкість серця — як пісок, що на березі моря.

10 І збільши́лася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту.

11 І був він мудрі́ший від усякого чоловіка, — від Етана езрахітського, і Гемана, і Калкола та Дарди, Махолових синів. А ім'я́ його було славне серед усіх людей навко́ло.

12 І він проказав три тисячі при́казок, а пісень його було — тисяча й п'ять.

13 І говорив він про дере́ва, від кедру, що на Лива́ні, й аж до ісо́пу, що росте на стіні. І говорив про худобу, і про пта́ства, і про плазу́юче та про риб.

14 І прихо́дили від усіх народів, щоб послу́хати Соломонову мудрість, від усіх царів кра́ю, що чули про мудрість його.

15 І послав Хіра́м, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його пома́зали на царя на місце батька його, бо Хіра́м був при́ятелем Давидовим по всі дні.

16 І послав Соломон до Хірама, говорячи:

17 „Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому для Імени Господа, Бога свого, через ві́йни, що ото́чували його, аж поки Господь не віддав їх, ворогів, під сто́пи ніг його.

18 А тепер Госпо́дь, Бог мій, дав мені відпочи́нок навко́ло, — нема противника, і нема злого випа́дку.

Третья хроника царств

Глава 5

1-а царiв

Розділ 5

1 Когда Хирам, царь Тира, услышал о том, что Сулейман помазан в преемники своему отцу Давуду, он отправил к Сулейману послов, потому что Хирам всегда был другом Давуда.

1 А Соломон панував над усіма́ царствами від Річки аж до филистимського кра́ю та аж до границі Єгипту. Вони прино́сили дари та служили Соломонові по всі дні його життя.

2 Сулейман же послал сказать Хираму:

2 І була́ Соломонова пожива на один день: тридцять ко́рів пшеничної муки, а шістдесят ко́рів іншої муки.

3 «Ты знаешь, что из-за войн, что велись против моего отца Давуда со всех сторон, он не смог построить храм для поклонения Вечному, своему Богу, пока Вечный не положил его врагов ему под ноги.

3 Десятеро з великої ситої худоби, і двадцятеро з худоби великої з паші та сотня худоби дрібно́ї, окрім о́леня, і са́рни, і антило́пи та ситих гусо́к.

4 Но теперь Вечный, мой Бог, дал мне покой со всех сторон, и нет ни противника, ни бедствия.

4 Бо він панував по всій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Аззи́ над усіма́ царями по цей бік Річки. І був у ньо́го мир зо всіх сторін його навко́ло.

5 Поэтому я хочу построить храм для поклонения Вечному, моему Богу, как Вечный сказал моему отцу Давуду: „Твой сын, которого Я посажу на престол на твоё место, построит храм для поклонения Мне“.

5 І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона.

6 Так повели рубить для меня ливанские кедры. Мои люди будут работать вместе с твоими, и я буду платить тебе за твоих людей, сколько бы ты ни сказал. Ты знаешь, что у нас нет никого, кто умеет рубить деревья как сидоняне».

6 І було в Соломона сорок тисяч стійлів для ко́ней колесни́ць його та дванадцять тисяч верхівці́в.

7 Выслушав слова Сулеймана, Хирам очень обрадовался и сказал: – Хвала ныне Вечному, ведь Он даровал Давуду мудрого сына, чтобы править этим великим народом!

7 І годували ці намісники царя Соломона та кожного, хто прихо́див до сто́лу царя Соломона, кожен свій місяць, і не було недостачі ні в чо́му.

8 И Хирам послал сказать Сулейману:
«Я выслушал то, с чем ты ко мне посылал людей, и исполню твою просьбу относительно кедрового и кипарисового дерева.

8 А ячме́ню та соломи для ко́ней та для румакі́в спроваджували до місця, де хто був, кожен за постановою для нього.

9 Мои люди свезут брёвна с Ливана к морю, и я сплавлю их плотами по морю, куда ты укажешь. Там я их разделю, и ты сможешь их забрать. А ты исполнишь моё желание, поставляя продовольствие для моего царского дома».

9 І дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму, а широкість серця — як пісок, що на березі моря.

10 Так Хирам поставлял Сулейману кедровое и кипарисовое дерево, сколько тот хотел,

10 І збільши́лася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту.

11 а Сулейман давал Хираму три с половиной тысячи тонн пшеницы для его дома, не считая четырёх с половиной тысяч литров оливкового масла. Сулейман поставлял это Хираму год за годом.

11 І був він мудрі́ший від усякого чоловіка, — від Етана езрахітського, і Гемана, і Калкола та Дарди, Махолових синів. А ім'я́ його було славне серед усіх людей навко́ло.

12 Вечный даровал Сулейману мудрость, как и обещал ему. Между Сулейманом и Хирамом был мир, и они заключили между собой союз.

12 І він проказав три тисячі при́казок, а пісень його було — тисяча й п'ять.

13 Царь Сулейман набрал работников по всему Исраилу – тридцать тысяч человек.

13 І говорив він про дере́ва, від кедру, що на Лива́ні, й аж до ісо́пу, що росте на стіні. І говорив про худобу, і про пта́ства, і про плазу́юче та про риб.

14 Он посылал их на Ливан по очереди – десять тысяч человек в месяц. Один месяц они находились на Ливане и два месяца дома. Надсмотрщиком за подневольными рабочими был Адонирам.

14 І прихо́дили від усіх народів, щоб послу́хати Соломонову мудрість, від усіх царів кра́ю, що чули про мудрість його.

15 У Сулеймана было семьдесят тысяч носильщиков и восемьдесят тысяч каменотёсов в горах,

15 І послав Хіра́м, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його пома́зали на царя на місце батька його, бо Хіра́м був при́ятелем Давидовим по всі дні.

16 а также три тысячи триста начальников, которые смотрели за строительством и распоряжались рабочими.

16 І послав Соломон до Хірама, говорячи:

17 По повелению царя они добывали большие дорогие камни, чтобы заложить основание храма из тёсаного камня.

17 „Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому для Імени Господа, Бога свого, через ві́йни, що ото́чували його, аж поки Господь не віддав їх, ворогів, під сто́пи ніг його.

18 Ремесленники Сулеймана и Хирама и люди из Гевала рубили и обрабатывали дерево и камень для строительства храма.

18 А тепер Госпо́дь, Бог мій, дав мені відпочи́нок навко́ло, — нема противника, і нема злого випа́дку.

1.0x